КЗ КОР "КИЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ ДИСПАНСЕР"

Перейти до вмісту

Головне меню:

  У 1899 році на околиці Боярки, що неподалік Києва, було організовано колонію «Боярка» для хворих на туберкульоз дітей, яка утримувався за рахунок пожертвувань, зібраних благодійними товариствами у день „білої квітки” та „білої ромашки”. Після революції тут оздоровлювались учні ремісницьких училищ Києва, які хворіли на туберкульоз. Пізніше було організовано дитячий санаторій для хворих на кістковий туберкульоз.
Перший дитячий туберкульозний санаторій в області був відкритий у м. Ворзелі в 1934 році.
У післявоєнні роки Київський обласний протитуберкульозний диспансер працював на території Київського НДІ туберкульозу.
У 50-ті роки минулого сторіччя обласний протитуберкульозний диспансер був переведений у будинок, який був зведений наприкінці ХІХ ст. на Байковій горі в м. Києві, де існував до 1997 року.
У 1961-1965 роках було прийнято ряд постанов Кабінету Міністрів, направлених на посилення боротьби з туберкульозом.
З 1963 році створено санаторій «Боярка» для дорослих хворих на туберкульоз.
У 1962-1963 роках впроваджувалася методика персонального обліку ефективності лікування вперше виявлених хворих, методика підшкірної вакцинації та ревакцинації БЦЖ (бактеріологічна діагностика
туберкульозу, профілактичні флюорографічні дослідження органів грудної порожнини.
До 1962 року в Київській області існувало 3 обласних тублікарні та дитячі санаторії. Більше ніж 1000 туберкульозних ліжок було розміщено у лікарнях загальної мережі, переважно у дільничних, по 2-5 ліжок у
кожній. Протягом 1962-1965 рр. всі ліжка було сконцентровано в тубсанаторіях та диспансерах, крім того додатково було розгорнуто більше тисячі ліжок. Всі тубстаціонари розташовувались в пристосованих
приміщеннях, які були реконструйовані за рахунок капітальних ремонтів, крім Білоцерківського міського, що був зведений за рахунок державного бюджету.
У 1970 році в області існувало 30 протитуберкульозних закладів, у т.ч. 8 диспансерів, 4 обласних тублікарні і 3 санаторії („Сонячний”, „Лісний”, „Димерський”), всього було розгорнуто 2160 лікарняних та 670 санаторних ліжок. У 1970 році у тубслужбі області працювало 184 фтизіатри.
У 1973 році на базі санаторію «Боярка» організовано Обласну туберкульозну лікарню №3.
У 1992му році її реорганізовано у Обласну туберкульозну лікарню №1.
В серпні 1997 року Обласний протитуберкульозний диспансер було переведено в місто Боярка Києво-Святошинського району на територію обласної туберкульозної лікарні №1, головним лікарем якої з 1981 року працює Шурипа Василь Петрович.
Київський обласний протитуберкульозний диспансер розміщений на околиці м. Боярка Києво-Святошинського району в лісопарковій зоні.
У корпусі, збудованому в 1995 році, розмістились легенево-хірургічне, терапевтичне відділення з ліжками для диференційної діагностики туберкульозу, відділення інтенсивної терапії з сучасним обладнанням, операційний блок, аптека, дитяче та поліклінічне відділення, санпропускник.
Матеріально-технічна база закладу з року в рік поліпшується:
- у 2003 році капітально реконструйовано корпус лабораторії,
- у 2004-му – гуртожиток для медичних працівників,
- у 2006-му – приміщення під відділення інтенсивної терапії, кабінети для клінічного відділення лабораторії,
- у 2007-му – дитяче відділення;
- у 2008-му – операційної, аптеки та частково хірургічного відділення.
У складі протитуберкульозного диспансеру діє поліклініка на 50 відвідувань на зміну та стаціонар на 260 ліжок.
На даний час протитуберкульозний диспансер є:
- головним спеціалізованим лікувально-діагностичним закладом області, який забезпечує попередження, своєчасне виявлення та висококваліфіковане лікування туберкульозу згідно з адаптованою до національних умов ДОТС-стратегією боротьби із туберкульозом;
- здійснює організаційно-методичне керівництво протитуберкульозною роботою загальних лікувально-діагностичних закладів області;
- є базою інтернатури за спеціальністю «Фтизіатрія» та базою підвищення кваліфікації лікарів, середнього та молодшого медперсоналу туберкульозного профілю області.
У диспансері використовуються найсучасніші методики обстеження, у тому числі із застосуванням ендоскопічної апаратури, фібробронхоскопії, відеоторакоскопії. У стоматологічному кабінеті, окрім
лікування, проводиться санація в плановому порядку і профілактичні огляди хворих та співробітників. У кабінеті функціональної діагностики визначається функція зовнішнього дихання та ЕКГ, використовуються методи інгаляційної та ендобронхіальної терапії.
Організаційно-методичний кабінет (ОМК) оснащено сучасною комп’ютерною технікою. В рамках його роботи проводиться комп’ютеризація всіх процесів та внесення електронних даних щодо діагностики та лікування хворих на туберкульоз. ОМК слідкує за уніфікацією ведення медичної документації та статистичної обробки даних у протитуберкульозних службах районів області. Здійснюється моніторинг за випадками захворювань та веденням туберкульозних хворих на всіх етапах діагностики, лікування та диспансерного обліку.
На базі диспансеру налагоджена робота ЦЛКК (центральної лікарська консультативна комісія) по виявленню та веденню хворих на туберкульоз в області.
Щороку більш як тисяча хворих отримує у диспансері висококваліфіковану медичну допомогу, повноцінне харчування, увагу і турботу медичного персоналу. Одужанню сприяють
також особливі кліматичні умови заміської зони та сосновий ліс.
Колектив закладу бере активну участь у житті міста та області, співпрацює із засобами масової інформації громадськими, релігійними та благодійними організаціями, такими як Глобальний Фонд з боротьби зі СНІД, туберкульозом та малярією, Фондом розвитку України, Товариством Червоного Хреста тощо. Налагоджена спільна робота з іншими відомчими структурами таким як Міносвіти, МВС, МНС та ін.
Спеціалісти диспансеру надають консультативну допомогу населенню та лікувальним закладам області. На його базі підготовлено десятки лікарів загальнолікувальної мережі області з раннього виявлення туберкульозу та його лікування. Свій професійний рівень тут підвищують сотні середніх медичних працівників.
Проводиться спільна наукова робота з Державною установою "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського Національної академії медичних наук України" (НІФП НАМН), Державною установою «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Академії медичних наук України», відповідно застосовуються нові методи обстеження та лікування тощо.
У диспансері запроваджена наукова організація праці, впроваджено нові досягнення медицини в рамках охорони здоров’я. Налагоджено використання новітніх досягнень у медицині та використання препаратів при лікуванні туберкульозу.
За ініціативи головного лікаря Шурипи В.П. збудовано котельню на газовому паливі, нову тепломережу, оновлено систему водопроводу, централізовану каналізаційну систему з поданням стоків напірним колектором на поля фільтрації, що суттєво поліпшило умови лікування хворих та екологію довкілля. У 2011р. ввевдений в експлуатацію інсинератор для знешкодження біомедичних відходів та інфікованих матеріалів.
Головний лікар закладу Шурипа Василь Петрович є головним позаштатним спеціалістом зі спеціальності «Фтизіатрія» Головного управління охорони здоров’я Київської обласної державної адміністрації. Під його керівництвом відбувається контроль за якістю та обсягом медичної допомоги, яку надають хворим на туберкульоз заклади охорони здоров’я всіх форм власності.
Головним позаштатним дитячим фтизіатром області є Животок Лариса Григорівна.
 
Назад до вмісту | Назад до головного меню